Вправи на запуск мовлення: 12 прийомів для дитини, яка мовчить
Коротка відповідь: запуск мовлення починають не зі слів, а з того, що стоїть до них: дихання, наслідування, увага до звуків і бажання спілкуватися. Вправи нижче розкладені саме в цьому порядку. Найголовніше правило — не вимагати «скажи». Пряма вимога дає зворотний ефект: дитина, яка й так не може, замикається ще більше. Замість цього створюють ситуації, у яких слово саме проситься.
Правило, з якого все починається
Дитина заговорить тоді, коли слово стане потрібним. Якщо ви вгадуєте бажання з пів жесту й одразу видаєте бажане — потреби в слові немає, і жодні вправи цього не переважать.
Тому базовий прийом, який працює цілий день, а не 10 хвилин: назвати — витримати паузу — дати шанс. Дитина показала на печиво. Ви кажете: «Печиво? Ось печиво». Пауза дві-три секунди, дивитеся на дитину. Не сказала — все одно дайте, спокійно, без докорів. Але пауза має бути щоразу.
Рівень 1. Дихання і голос
Без керованого видиху мовлення не буде — це фізика.
- Дмемо на все підряд. Свічка, пір’їнка, шматочок вати на столі, мильні бульбашки, папірець-«метелик» на нитці. По 3–5 разів, не більше — від довгого дмухання паморочиться голова.
- Пускаємо бульбашки в склянці. Трубочка й вода — дитина дме, бачить результат. Один із найлюбленіших прийомів у цьому віці.
- Дудка, свисток, губна гармошка. Дає одразу і видих, і звук, і задоволення.
Рівень 2. Наслідування
Спочатку дитина вчиться повторювати дії, і лише потім — звуки. Порядок саме такий.
- Повторюємо рухи. «Ладусі», «літак» руками, поплескати по столу, потупотіти. Ви робите — дитина за вами. Якщо не повторює, візьміть її руки у свої й зробіть разом.
- Повторюємо звуки тварин. «Му», «ав», «мяу», «ко-ко». Це не «дитячі» слова, а найлегші для вимови комбінації — саме тому з них і починають.
- Звуки предметів. Машина «бі-бі», молоток «тук-тук», вода «кап-кап», літак «у-у-у». Обов’язково разом із дією: возимо машинку і кажемо «бі-бі».
Рівень 3. Слово в потрібний момент
Тут з’являється сама мова — але не за вимогою, а в ситуації, де вона природна.
- Недоговорена пісенька. Співаєте знайому пісню й зупиняєтеся перед останнім словом. Пауза. Дуже часто перше слово вилітає саме тут — бо дитина знає, що має бути далі, і немає тиску.
- Зупинка в грі. Катаєте машинку зі словами «поїхали!». Кілька разів. Потім тримаєте машинку й мовчите, дивлячись на дитину. Чекаєте. Будь-який звук — одразу «поїхали!» і машинка їде.
- Заховані предмети. Улюблена іграшка на видноті, але недосяжна — на полиці. Дитина покаже й «замукає». Ви називаєте предмет, пауза, потім даєте.
- Дві речі на вибір. «Що дати — м’яч чи ляльку?» Питання з вибором простіше за відкрите: дитині достатньо відтворити одне слово, яке вона щойно почула.
Рівень 4. Перша фраза
Коли слів набралося 15–20, переходимо до з’єднання.
- Слово + слово. Ви говорите за дитину те, що вона хотіла: «Мама дай», «тато там», «дай пити». Промовляйте це від її імені щодня в тих самих ситуаціях — дитина підхопить формулу.
- Домовляння фрази. «Мама…» — пауза — «…дай». Спочатку ви кажете обидві частини, потім залишаєте другу дитині.
Чого робити не варто
«Скажи “мама”». Найпоширеніший і найшкідливіший прийом. Дитина відчуває, що від неї чогось вимагають і що вона не справляється.
Виправляти вимову. На етапі запуску не має значення, наскільки чисто звучить слово. «Ака» замість «собака» — це успіх, а не помилка. Чіткістю займаються потім.
Забороняти жести. Страх «показуватиме — не заговорить» не підтверджується: жест працює містком до слова, і діти, які активно жестикулюють, заговорюють раніше.
Багато мультиків. Із екрана не потрібно відповідати — саме тому він не вчить говорити, скільки б слів там не звучало.
Довгі фрази. «Подивись, яка гарна велика собачка побігла до нас» дитині нема за що вхопитися. Треба: «Собака. Ав-ав. Собака побігла».
Коли вправ недостатньо
Якщо ви займаєтеся щодня 2–3 місяці й не бачите жодного руху — нових звуків, спроб, реакцій — це не привід займатися вдвічі більше. Це привід перевірити причину.
Мовчання буває з дуже різних причин: слабкий тонус мовленнєвих м’язів, порушення розуміння мовлення, зниження слуху, темпова затримка. Вправи для одного випадку в іншому — просто витрачені місяці.
Діагностика займає близько години в ігровій формі й закінчується конкретним переліком: що працює, що просідає, які саме вправи потрібні вашій дитині. Поруч корисно: запуск мовлення, ігри, щоб розговорити дитину, якщо дитина мовчить у 2 роки, чому дрібна моторика мовлення не запускає.