Вправи на запуск мовлення: 12 прийомів для дитини, яка мовчить

Коротка відповідь: запуск мовлення починають не зі слів, а з того, що стоїть до них: дихання, наслідування, увага до звуків і бажання спілкуватися. Вправи нижче розкладені саме в цьому порядку. Найголовніше правило — не вимагати «скажи». Пряма вимога дає зворотний ефект: дитина, яка й так не може, замикається ще більше. Замість цього створюють ситуації, у яких слово саме проситься.

Правило, з якого все починається

Дитина заговорить тоді, коли слово стане потрібним. Якщо ви вгадуєте бажання з пів жесту й одразу видаєте бажане — потреби в слові немає, і жодні вправи цього не переважать.

Тому базовий прийом, який працює цілий день, а не 10 хвилин: назвати — витримати паузу — дати шанс. Дитина показала на печиво. Ви кажете: «Печиво? Ось печиво». Пауза дві-три секунди, дивитеся на дитину. Не сказала — все одно дайте, спокійно, без докорів. Але пауза має бути щоразу.

Рівень 1. Дихання і голос

Без керованого видиху мовлення не буде — це фізика.

1. Дмемо на все підряд. Свічка, пір'їнка, шматочок вати на столі, мильні бульбашки, папірець-«метелик» на нитці. По 3–5 разів, не більше — від довгого дмухання паморочиться голова.
2. Пускаємо бульбашки в склянці. Трубочка й вода — дитина дме, бачить результат. Один із найлюбленіших прийомів у цьому віці.
3. Дудка, свисток, губна гармошка. Дає одразу і видих, і звук, і задоволення.

Рівень 2. Наслідування

Спочатку дитина вчиться повторювати дії, і лише потім — звуки. Порядок саме такий.

4. Повторюємо рухи. «Ладусі», «літак» руками, поплескати по столу, потупотіти. Ви робите — дитина за вами. Якщо не повторює, візьміть її руки у свої й зробіть разом.
5. Повторюємо звуки тварин. «Му», «ав», «мяу», «ко-ко». Це не «дитячі» слова, а найлегші для вимови комбінації — саме тому з них і починають.
6. Звуки предметів. Машина «бі-бі», молоток «тук-тук», вода «кап-кап», літак «у-у-у». Обов'язково разом із дією: возимо машинку і кажемо «бі-бі».

Рівень 3. Слово в потрібний момент

Тут з'являється сама мова — але не за вимогою, а в ситуації, де вона природна.

7. Недоговорена пісенька. Співаєте знайому пісню й зупиняєтеся перед останнім словом. Пауза. Дуже часто перше слово вилітає саме тут — бо дитина знає, що має бути далі, і немає тиску.
8. Зупинка в грі. Катаєте машинку зі словами «поїхали!». Кілька разів. Потім тримаєте машинку й мовчите, дивлячись на дитину. Чекаєте. Будь-який звук — одразу «поїхали!» і машинка їде.
9. Заховані предмети. Улюблена іграшка на видноті, але недосяжна — на полиці. Дитина покаже й «замукає». Ви називаєте предмет, пауза, потім даєте.
10. Дві речі на вибір. «Що дати — м'яч чи ляльку?» Питання з вибором простіше за відкрите: дитині достатньо відтворити одне слово, яке вона щойно почула.

Рівень 4. Перша фраза

Коли слів набралося 15–20, переходимо до з'єднання.

11. Слово + слово. Ви говорите за дитину те, що вона хотіла: «Мама дай», «тато там», «дай пити». Промовляйте це від її імені щодня в тих самих ситуаціях — дитина підхопить формулу.
12. Домовляння фрази. «Мама...» — пауза — «...дай». Спочатку ви кажете обидві частини, потім залишаєте другу дитині.

Чого робити не варто

«Скажи "мама"». Найпоширеніший і найшкідливіший прийом. Дитина відчуває, що від неї чогось вимагають і що вона не справляється.

Виправляти вимову. На етапі запуску не має значення, наскільки чисто звучить слово. «Ака» замість «собака» — це успіх, а не помилка. Чіткістю займаються потім.

Забороняти жести. Страх «показуватиме — не заговорить» не підтверджується: жест працює містком до слова, і діти, які активно жестикулюють, заговорюють раніше.

Багато мультиків. Із екрана не потрібно відповідати — саме тому він не вчить говорити, скільки б слів там не звучало.

Довгі фрази. «Подивись, яка гарна велика собачка побігла до нас» дитині нема за що вхопитися. Треба: «Собака. Ав-ав. Собака побігла».

Коли вправ недостатньо

Якщо ви займаєтеся щодня 2–3 місяці й не бачите жодного руху — нових звуків, спроб, реакцій — це не привід займатися вдвічі більше. Це привід перевірити причину.

Мовчання буває з дуже різних причин: слабкий тонус мовленнєвих м'язів, порушення розуміння мовлення, зниження слуху, темпова затримка. Вправи для одного випадку в іншому — просто витрачені місяці.

Діагностика займає близько години в ігровій формі й закінчується конкретним переліком: що працює, що просідає, які саме вправи потрібні вашій дитині. Поруч корисно: запуск мовлення, ігри, щоб розговорити дитину, якщо дитина мовчить у 2 роки, чому дрібна моторика мовлення не запускає.