Двомовна дитина: чи справді вона заговорить пізніше

Порахуйте протягом тижня: записуйте в нотатки телефону кожне слово, яке дитина сказала сама, без повтору за вами, хоч якою мовою. Звукоподражання («бі-бі», «ав») і «лепетні» слова, які вона вживає завжди до одного й того самого, теж рахуються. Отримане число порівняйте з таблицею норм мовлення за віком.

Орієнтири, після яких чекати вже не варто, для двомовних дітей ті самі:

Що нормально для двомовної дитини, а що ні

Нормально:

• змішувати мови в одному реченні: «мама, дай car»;
• відповідати мамі мовою тата, якщо ця мова зараз «сильніша», наприклад після літа в іншої бабусі;
• мати більше слів однією мовою, ніж іншою, — тією, якої дитина чує більше;
• на кілька тижнів притихнути після переїзду чи переходу в садочок з іншою мовою.

Привід перевірити мовлення:

• слів мало в обох мовах разом;
• дитина не розуміє простих прохань жодною мовою без жесту;
• дитина втратила слова, які вже говорила;
• у 3 роки її мовлення не розуміють навіть близькі, хоч якою мовою вона говорить;
• дитина не реагує на ім'я, не показує пальцем, мало дивиться в очі — тоді питання вже не про мови, про це стаття аутизм чи затримка мовлення.

Порушення мовлення у двомовної дитини проявляється в обох мовах. Якщо англійською дитина розповідає, а українською мовчить — найімовірніше, їй просто бракує української навколо. Якщо мовчить обома — справа не в мовах.

Чи варто відмовитися від однієї мови

Цю пораду двомовні родини чують найчастіше, і зазвичай вона не допомагає. Якщо тато, який говорить англійською, почне говорити з дитиною ламаною українською, дитина отримає менше слів, простіші речення й менше розмов із татом. Затримка, якщо вона є, нікуди не подінеться, бо причина була не в англійській.

Що справді допомагає:

1. Кожен дорослий говорить своєю мовою — і багато. Коментує, що робить, читає, співає. Важлива кількість живої мови, а не її чистота.
2. Мова, якої дитина чує менше, потребує підтримки. Якщо українська звучить тільки від мами ввечері, додайте українські книжки, пісні, дзвінки родичам. Про те, як мова витісняється, коли навколо інша, — стаття дитина за кордоном забуває українську.
3. Не вимагати «скажи». Пауза перед бажаним предметом дає більше, ніж прохання повторити. Більше прийомів — у статті як розговорити дитину через ігри.
4. Не чекати, а перевірити. Якщо сумарно слів замало, перевірити мовлення можна вже зараз, а очікування «поки розбереться з мовами» може розтягнутися на роки.

Якщо ж у вашій родині не дві окремі мови, а змішана мова, коли в одному реченні і українські, і російські слова, це інше питання — про нього стаття дитина говорить суржиком.

До кого йти і в якому порядку

Діагнозу за статтею не поставити. Якщо дитина не вкладається в норми сумарно в обох мовах, розумний порядок такий:

1. Сурдолог — перевірити слух. Навіть невелике зниження слуху гальмує мовлення, і двомовність тут ні до чого.
2. Педіатр або дитячий невролог — виключити причини, з якими працюють лікарі.
3. Логопед — оцінити мовлення загалом, а не одну мову, і скласти план. Важливо, щоб фахівець розпитав про обидві мови й не радив відразу «прибрати зайву».

Логопед — одна з ланок, не єдина. Якщо затримка підтверджується, робота з запуску мовлення зазвичай займає від кількох місяців до року й більше. Строки в кожної дитини свої і залежать від причини затримки та від того, скільки займаються вдома.

Не впевнені, чи вкладається ваша дитина в норму? Перша зустріч із логопедом допоможе порахувати слова обох мов разом і зрозуміти, чекати чи діяти.